Доки ти на світі жити
Будеш, не спиняйсь робити
Добрі вчинки всім на ньому,
Щоб покласти край лихому
Усьому навіки вічні,
Щоб і в березні, і в січні, –
Кожен місяць, всяку днину,
Будь-яку її хвилину,
Як і мить, жилось щасливо
Людям всім. Життя ж – це диво,
Дар, дарунок, скарб безцінний,
Неповторний, незамінний;
Бо життя, що з часом плине,
В кожного із нас єдине
На цім світі, на якому
Живемо. Його сенс в тому
Й полягає. Добрі вчинки
Так, як певний дім цеглинки,
Світ будують, щоб на ньому
Жили в щасті неземному
Ми усі впродовж усього
Нашого життя земного,
А також як слід робили,
Щоб в нім і нащадки жи́ли,
Доки й їх смерть не торкнеться
В мить, коли життя минеться,
Й тіло їх душа покине
І у інший світ полине,
Цей покинувши навіки,
Й житиме у тім вовіки.
Євген Ковальчук, 22. 04. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036043
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2025
автор: Євген Ковальчук