Зобач! Зобач!- Непереможний-
З предметних масок світ побожний,
В рядах з щурів буває кожний -
Самі звитяги.
Та дзвін мовчить нерукотворний,
Зате лунає спів волторни,
Інакосвітній, неповторний
На вухах - яхонт .
А вище - мріють автохтони,
Малюють зміїв на іконах,
Де сиві й справжні б’ють поклони
Й на небо сходять.
А ти- не ти,такий об’ємний,
Даруєш цукор всім приємним,
В червоних чоботях таємно,
Де колом бродять…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2025
автор: bloodredthorn