Я не бу́ду шука́ти тебе́ у своє́му за́втра

Я  не  бу́ду  шука́ти  тебе́  у  своє́му  за́втра.
Ма́буть  це  неможли́во,  тому́  це  роби́ти  не  ва́рта.
Я  шука́тиму  тебе́  у  своє́му  вчо́ра.
І  ніщо́  не  зашко́дить.  Це́  не  стіна́.  Це    што́ра    …  

І  ця  пля́шка  вина́  не  зо́всім  до  ре́чі
І  ці  чиї́сь  без  се́нсу  ого́лені  пле́чі
І  ці  чиї́сь  слова́,  що  не  схо́жі  на  мрі́ї
І  ці  буде́нні  сі́рі  мов  ми́ші  поді́ї  …

Я  озира́юся  се́ред  площ  і  ву́лиць,
На́званих  сього́дні,
По  них  хо́дять  мовча́зні  лю́ди
Неймові́рно  мо́дні,
Вони́  підхо́дять,  про  щось  пита́ють,
І  йду́ть  собі́,
На  ві́дповіді  не  чека́ють.

А  на  сце́ні  тій  лише́  акто́ри.
Не  зна́ють  як  і  що,  тому  зато́ри,
Бо  це  ж  не  кіно́,  це  болю́чі  втра́ти.
І  тут  важли́во  ва́ртісне  щось  обира́ти  …  

[i]У  виконанні  використано  допомогу  SUNO[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2025
автор: Дружня рука