Вона магічна і жива,
Відверта і завжди правдива,
Навіть, коли застигла і німа,
Вона промовить так, що відростають крила.
Зігріє всі серця вогнем,
У єдності нам вкаже на свободу
І завжди є загостреним мечем
В моїх руках, в руках мого народу...
В ній біль тяжких думок і сум,
В ній муки і поламані життя,
Та попри це, вона крізь душу пропускає струм,
Який нам вказує на небосхил, бо десь і наша там зійшла зоря.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035908
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2025
автор: DarkLordV