Поезія без меж

Люблю  поезію  без  меж,
Її  ази  розумні  теж
І  різні  звуки  і  слова,
Вона  в  душі  моїй  жива.

Це  мов  дитина,  мамин  світ
І  казка  тих  дитячих  літ,
Що  пробирає  та  бринить,
В  такій  красі  прекрасно  жить.

Вона,  мов  квітка  у  саду,
Я  кожен  день  туди  іду,
Збираю  зерна  доброти,
А  чи  зібрав,  хоч  трішки  ти?

Задумавсь  може,  зупинись...
Це  крок  до  мирної  весни,
Шліфуй,  плекай  свої  думки
І  лиш  тоді  вкладай  в  рядки.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик