[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cNP_SYoYqNc[/youtube]
Весняний вечір тихий і спокійний,
Тут відпочить зневіреній душі.
Буденний день для неї був сумнівний,
Чи все було, щоб догодить мені?
Старалася робити, як уміла,
Бувала часто лагідна й сумна.
І забаганки всі мої терпіла,
Була для мене часто, як суддя.
За мене непокоїлась й боліла,
Коли я щось робила, та не так.
Душе моя! За мене ти й раділа,
Хоч не завжди твоїх я слухалась порад.
Удвох тоді страждаємо і плачем,
І клянемось, що це в останній раз.
Коли ж все заспокоїться, неначе,
То знов втрачаємо дарований нам шанс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035793
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2025
автор: Cнежана