На крилі сови

Над  вужиним  лазом  щу́ляться  луги́.
Вітер  у  ярузі  сипле  батоги
Чергам  очерету  й  купочкам  рокит.
На  перлистих  хмарах  променистий  слід
Спалахнув  і  згаснув,  загасив  вогонь
На  дощах  хвилястих.  Гуркіт  осторонь
Колом  прокотився  і  за  обрій  впав.
Хлющ  пролився  лісом  й  ліс  залоскотав
По  гілках  безлистих  стру́мами  небес.
Й  диво  -  ліс  підвівся,  наново  воскрес,
Підхопився  ша́лом  нової  весни,
Що  летить  зухвало  на  крилі  сови.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2025
автор: Емма Конвалiя