КОЛИ МИ ПОСТАРІЄМО З ТОБОЮ

Коли  ми  постаріємо  з  тобою.
Колись,  бо  ще  ми  зовсім  молоді.
Спливуть  роки,  мов  хвилі  за  водою,
Й  полинуть,  ніби  в  вирій  лебеді.

Хоча  вже  й  зараз  сиві  наші  скроні,
І  безліч  нами  пройдено  доріг.
Вже  осінь  виглядає  на  осонні,
Але  не  старість  наша.  То  наш  оберіг.

Аби  не  прохолонути  душею,
Щоб  вогник  молодості  в  серці  не  погас.
Коли  ми  постаріємо  з  тобою,
Колись  це  буде,  знаєш.  Ще  не  час.

Спливуть  роки,  мов  хвилі  за  водою,
Й  полинуть,  ніби  в  вирій  лебеді.
Коли  ми  постаріємо  з  тобою…
В  душі  ж  залишимося    завжди  молоді.

Лютий  2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035704
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2025
автор: Валентина Рубан