Я полину туди де весна заховалась,
З-поміж верб і осик чарівливо всміхалась
Та лиш тільки на мить показалася пані,
Обійняла мене й розчинилась в тумані.
Я прохала її, повернутись, хоч трішки,
Вкрити милою зеленню рідні доріжки,
Відказала вона - ще не час панувати,
Бо ще зимонька буде красу дарувати.
Засмутилась на мить та недовго чекати,
Скоро буде весна залюбки чарувати,
Перші промені знов, первоцвіти у гаї
Та розкішні краї посміхнуться в розмаї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035696
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик