Знову сни з тобою бачив
як до зірок ми літали
як ми разом пили каву
як між пальм ти обіймала
але я не знав що Іра
це ім'я твоє красиве
мою душу разом з тілом
ти нарешті захопила
що в очах твоїх зелених
потону я мов у небі
де мені не треба кисню
тільки голос твій як пісня
а ти знаєш про кохання
коли просто дах зриває
коли тягне так в обійми
від наркотику що діє
Як мені не стать залежним
від твоєї краси зіркової
Від твоїх очей зелених
що так манять мене в обрій
як мені забути наркотик
той що вже в мені як подих
як мені вдихати знову
найгарнішу твою вроду
як не хочу прокидатись
відпускати твою руку
ти так поряд відчуваю
Твоє серце я скрізь сую
я не зможу більше Іра
без краси твоїй вродливої
цей наркотик в моїх жилах
він так сильно вже подіяв
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2025
автор: Андрій Листопад