Я слухала весну…

"Стояла  я  і  слухала  весну..."
                                                                   Л.Українка

"Стояла  я  і  слухала  весну…"
Торкались  мого  серця  її  струни.
Вона  вмивала  ніжно  борозну,
А  з  чорних  смуг  всміхались  густо  вруни.

Озвалась  із  дрімот  сім'я  лісна...
Прибралась  гаптувать  зелені  крила.
У  чарах  сильна  матінка  -  Весна,
Скрізь  за  собою  поглядом  манила.

Скресала  крига…  Бігли  ручаї…
Гривастий  вітер  пісню  вів  тихіше...
Побіг  гілки  пробуджувать  в  гаї,
Під  колискову  весен  їх  колише...

Вже  котики  пухнасті  після  сну,
Розкудлили  на  прутиках  ворсинки.  
Щоб  краще  чути  пісню  весняну,
Зняли  з  голів  свої  тугі  хустинки.

Стояла  я,  і  слухала  весну…
Той  тихий  гомін,  щебет,  шепіт,  співи...
Про  воскресіння  пісню  голосну
З  прекрасних  вуст  чаклунки  -  діви.

15.03.2025
Л.Таборовець

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2025
автор: Любов Таборовець