Прийде Великдень в Україну,
Задзвонять дзвони, де цілі,
А де міста лежать в руїнах,
Молитви будуть лиш німі…
Запалить свічечку матуся,
В хустині чорній , як смола,
В потоці болю сльози ллються,
В садочку вишня зацвіла…
А на столі окрайчик хліба
На склянці чистої води
Схилилась мати посивіла,
Шепоче тихо : « синку, жди»…
Обіймуть ангели крилами,
Усіх, хто втратив, не діждав,
А хтось повернеться до мами,
Зрадіє той, хто так страждав…
Прийдуть Герої, Героїні,
Обіймуть діток та рідню,
Весна всміхнеться Україні,
Крізь біль та сльози, крізь війну…
І запанує Мир усюди,
Згорить у пеклі ворог-кат,
І звідусіль вернуться люди,
О, Боже!…Скільки ж у нас втрат…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035625
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2025
автор: Н.Сенченко