У миті світ торкається очима,
Світанку хід, червона його гра,
Весняно, розкотилося нестримно
Зимове сонце, миром вирина.
Руда з рудим сміялись підхмаринням,
Над блиском блиск, над віями сльоза,
То не струмок, - розбурхане струміння,
То спогадів налюблена стезя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2025
автор: Валерій Лазор