Хода без руху

Маріонетка  у  руках  Творця,
Він  посилає  те  на  що  є  змога,
Часто  звертався  ти  до  Праотця,
Та  вже  байдуже  звідки  допомога.

Без  цінностей  немає  сенсу,
Без  сенсу  атрофується  жага,
Й  ти  знову  в  пошуці  контексту,
Який  з'єдна  розбиті  берега.

Реалізація  рівна  нулю,
Битись  об  стіну  у  сліпій  надії,
Щоб  не  утратити  отут  свою,
Життєву  силу  і  забуті  мрії.

Танок  на  місці  і  хода  без  руху,
Ти  тільки  зариваєшся  все  глибше.
Коли  ж  тобі  уже  не  буде  духу,
Покинути  це  все  і  піти  вище?
 
                                       [i]Етилен  16.03.2025[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2025
автор: Этилен