Царює.

День  весняний...  В  лісі  дивно,  чудно,  навіть  тихо.
А  на  полі  грунт  парує,  ніби  тяжко  дише.
Що  вдалі,  на  горизонті  все  тремтить  містично.
Це  пояснюється  тим  -    маса  повітря  більша

Нагрівається  Світилом,  як  осяяний  світ...
Безперечно  піднімається  уверх  до  неба.
І  при  цьому  промені  стають  грайливими  вслід.
Їх  відбиток  від  всіх  предметів  проходить,  треться

Через  щильність  всіх  слоїв  повітря  ображено,
Безперечно  змінюючи  увесь  свій  шлях  руху
і  ми  бачимо  колихаюче  зображення...
У  погоді.  звісно  сталості  нема...  Царює!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2025
автор: Маг Грінчук