Я пам’ятаю стріли мінаретів
В вечірнім небі літнього Каїра...
Тут поміж нас вже не було секретів.
Твій дотик все ще пам’ятає шкіра.
Та під шатром з блакиті оксамиту
За ґратчастими стінами кімнати
Забув умить тобою обігріту --
А я усе продовжую чекати.
Уже зник геть, шукаєш іншу жертву.
В єстві твоїм не залишила сплеску.
Серед шовків залишив душу мертву.
Плету життя своє, мов арабеску...
08/2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035585
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2025
автор: Анно Доміні