Твої обійми - гавань найрідніша,
Де я знаходжу спокій і тепло.
З тобою світ - симфонія у віршах,
В яких слова шепочуть про добро.
Ти мій маяк в густім тумані ночі,
Ти сонце й дощ, ти все, що я люблю.
В обійми я поринула б охоче,
Як ніжна скрипка в руки скрипалю.
Неначе фенікс, з попелу повстала б,
Наповнившись коханням осяйним.
В очах твоїх спинившись на причалі,
Розвіяла б розлуки синій дим.
І наша ніжність, мов роса ранкова,
Омиє душу, витре всі жалі,
Кохання, наче пісня колискова,
Вколише нас у зоряній імлі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2025
автор: Незламна