Вони кажуть, що море холодне, але в морі є
найпалкіша, найшаленіша, найсміливіша кров.
Всім китам на великих глибинах, жарко так, що вони намагаються
раз у раз запірнути поглибше, поглибше під айсберги.
Антарктичні кити, кашалоти, вбивці молотоглаві,
вони фонтанують, фонтанують, видихають гаряче, потужне, біле дихання моря!
Їх гойдає, гойдає, відчування безсмертя віків
на глибинах семи морів,
їх в солоних морях закружляє оп'яняюча насолода,
а в тропічних морях шаленіють вони від кохання,
їх хвилюють нестримні могутні бажання, як у богів.
І лягає з своєю подругою бик-гігант в бездні синього моря,
і гора натискає на гору від закоханості у життя:
і з ревучої суті нутряного червоного моря китової крові виходить
довге вістря напружене й сильне, і закручує вир, і знаходить свій спокій
у обіймах і ласках самиці, у шаленім єднанні з бездонністю тіла.
Й по мосту із міцного китового фалоса, який з'єднує дивом китів,
Під водою архангели вогненні ходять взад і вперед,
Прибувають блаженства архангели від нього до неї, величавими херувимами
що чекають китів в океані,
у підпертому хвилями моря величному раї китів, як заведено здавна.
І гігантська китова матір мріє, лежачи, про сосунків, про беззахисних китенят,
І замріяні дивні китові очі не заплющаться у воді від початку і до завершення.
І збирають у коло китові самці китенят і самиць,
коли їм на одвічній поверхні потопу небезпека грозить,
і величними гнівними Серафимами захищають їх від загрози,
й пригортають до себе громади кохання.
І все це відбувається в морі, у солоній воді,
де також Бог - любов, тільки безмовна:
І дружина кита Афродіта
Найщасливіша серед щасливих!
І Венера вистрибує з рибами, і їй радісно бути дельфіном,
красуватися серед дельфінів, і на морі
з самцями тунця вона горда й щаслива самиця,
І з ріднею щасливою гнеться, наче темна веселка блаженства у морі.
[b]Whales Weep Not! [/b]
They say the sea is cold, but the sea contains
the hottest blood of all, and the wildest, the most urgent.
All the whales in the wider deeps, hot are they, as they urge
on and on, and dive beneath the icebergs.
The right whales, the sperm-whales, the hammer-heads, the killers
there they blow, there they blow, hot wild white breath out of the sea!
And they rock, and they rock, through the sensual ageless ages
on the depths of the seven seas,
and through the salt they reel with drunk delight
and in the tropics tremble they with love
and roll with massive, strong desire, like gods.
Then the great bull lies up against his bride
in the blue deep of the sea,
as mountain pressing on mountain, in the zest of life:
and out of the inward roaring of the inner red ocean of whale-blood
the long tip reaches strong, intense, like the maelstrom-tip, and comes to rest
in the clasp and the soft, wild clutch of a she-whale's fathomless body.
And over the bridge of the whale's strong phallus, linking the wonder of whales
the burning archangels under the sea keep passing, back and forth,
keep passing archangels of bliss
from him to her, from her to him, great Cherubim
that wait on whales in mid-ocean, suspended in the waves of the sea
great heaven of whales in the waters, old hierarchies.
And enormous mother whales lie dreaming suckling their whale-tender young
and dreaming with strange whale eyes wide open in the waters of the beginning and the end.
And bull-whales gather their women and whale-calves in a ring
when danger threatens, on the surface of the ceaseless flood
and range themselves like great fierce Seraphim facing the threat
encircling their huddled monsters of love.
and all this happens in the sea, in the salt
where God is also love, but without words:
and Aphrodite is the wife of whales
most happy, happy she!
and Venus among the fishes skips and is a she-dolphin
she is the gay, delighted porpoise sporting with love and the sea
she is the female tunny-fish, round and happy among the males
and dense with happy blood, dark rainbow bliss in the sea.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035570
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2025
автор: Зоя Бідило