* * *
Ти така вродлива, та чомусь одна.
Йдеш поміж полину й гострого каміння,
А довкола тебе гомонить весна.
Знає ж, як бажаєш волі та спасіння.
На душі так важко, бо ж згораєш ти...
От би загасити і зцілити рани,
Щоб в душі воскресли мрії молоді,
Що колись померли в темряві й обмані!..
06.03.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2025
автор: Feelings and Emotions