ІЛЮЗІЯ КОНТРОЛЮ



Ти  прагнеш  тримати  усе  під  замком,
Від  долі  ховатись,  сховатись  від  гри.
Але  ця  залежність  у  горлі  як  ком,
Вона  лиш  підвладна  створінням  згори.

Ми  тягнемось  завжди  де  безліч  затрат,
Але  не  тримає  рука  результат.
Контроль  весь  віддати  —  то  крок  не  один,
А  шлях  до  свободи  від  власних  глибин.

Ти  серцем  втікаєш  від  всього  в  журбі,
Від  спогадів,  що  залишив  тобі  дім,
Та  втеча  —  це  пастка  зі  страхом  твоїм,
Бо  все,  що  ти  гнав,  проростає  в  тобі.

Лиш  той,  хто  відпустить  незламність  хвилин,
Не  буде  вже  вічним  тим  в'язнем  годин.
Нехай  це  минуле  не  змінить  формат,
Воно  вже  пропало  і  не  компромат.

І  тільки  тоді  ти  майбутнє  твори,  
Коли  усі  стіни  зруйнуєш  цілком,
Коли  не  тримаєш  образи  від  гри,
А  тільки  свободу  несеш  загалом.

Мирослав  Манюк  
15.03.2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2025
автор: Мирослав Манюк