Серце на глибину
Тягне важке каміння
Власного розуміння
Про площину, довжину…
Наче в отруйну ртуть -
В простір чужої суті,
Де в забутті закуте
Гірше, що може буть.
В храмі богині [b]Реї*[/b]
Завжди червоні вогні,
Завжди відкриті двері
Серцю на глибині.
Там, де в танку тіней
Доля у кості грає,
Хронос завжди пожирає
Власне своїх дітей…
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=KE5GGMhmo-M&list=RDEMlije2aijWXItmb6K178Y9A&index=4
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2025
автор: bloodredthorn