За мої́м вікно́м сніжи́ть
Стою́ годи́ну, на́че занімі́в
Десь рі́дна душа́ не спи́ть
Там за ти́сячами цих снігі́в …
Дружу́ із стру́нами тепе́р
Вони відчу́ли на́стрій мій
В мале́нький перене́сли сквер
Де сніг збира́в губа́ми з твої́х вій
Ти де́сь так са́мо торкну́лась вікна́
Сніжи́ть, - повто́рюєш мої слова́
Я зна́ю, ти така́ єди́на - одна́
Схили́лась до вікна́ голова́
Ми за́втра поба́чимось зно́ву
І, сміючи́сь, обійме́мось не ра́з
І я не раз втрача́тиму мо́ву
Від твої́х прости́х і щи́рих фраз
І де ж ти взя́вся зно́ву сніг
Це ж ма́ла вже бу́ти і́нша весна́
Я ж що́йно забу́ти здава́лось зміг
Що ти в цьо́му сві́ті така́ одна́ …
[i]Присутня підтримка SUNO
Пошук кращого виконання[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035508
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2025
автор: Дружня рука