Ти забу́в її́ обійня́ти

Ти  забув  її  обійняти
Вона  не  сказала  тобі  прощай
Вона  не  могла  такого  сказати
Її  руку  не  відпускай  …

Куди́сь  поспіша́ємо  ча́сто
І  гу́бимо  ча́сто  слова́
То  ж  мо́жна  у  се́бе  укра́сти
Вкраде́ш,  і  нічо́го  нема́  …  

Так,  їй  хоті́лось  літа́ти.
Хоч    де  та́м  вхопи́тись  за  щось.
Му́сить  хтось  по́руч  ста́ти.
Пря́мо  на  хма́ру  …  не  впади́  яко́сь  …

Вже  сто  ро́ків  мину́ло  
З  часу  тих  очи́ма  обі́йм
Ні  я,  ні  ти  не  забу́ли
Що  нароби́ли  мовча́нням  свої́м  …

Стоя́ти  так  ва́жко  на  хма́рі
Вона́  то  мов  ске́ля  тверди́ть
Бува́є  розм’я́кне  в  печа́лі
І  вже  ті́льки  сни́ть,  мерехти́ть  …

Куди́сь  поспіша́ємо  ча́сто
І  гу́бимо  часто  слова́
То  ж  мо́жна  у  се́бе  укра́сти
Вкраде́ш,  і  нічо́го  нема́  …  

[i]Присутня  допомога  SUNO[/i]
[i]У  пошуках  нестандартного  виконання  
[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2025
автор: Дружня рука