Шумить біля моєї хати ліс,
у вітрі наростає його гучність,
я думаю, що вітер- фаталіст,
а в шумі чую голос про минучність...
Шукає щось між хвилями дерев,
розчісує у сосен пишні крони,
незадоволено, здіймає рев,
берези злякано схиляться в поклони...
В сердитому пориві штурхає мене,
шукає щось...Шукач у безнадії,
знаю: завтра вранці він стомиться й засне,
і знову ліс зашепотить про мрії...
Тендітний подих пеститиме плечі,
лагідно торкнеться пошерхлих губ,-
шукач знайшов моєї туги порожнечу,
неначе ,найкоштовнішу зі згуб...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2025
автор: Межа реальності