Світлі почуття


Наче  вітер,  я  розвію
В  серці  всі  гіркі  жалі
Й  світлі  почуття  посію
В  ньому,  щоб  я  на  землі

Протягом  життя  усього
Жив  щасливо  кожну  мить,
Аж  допоки  дня  одного
Не  засну  навік  я  вмить,

Бо  життя  мені  для  того,
Як  і  кожному,  дано.
Більше  цінного  за  нього
В  нас  нема.  Адже  воно

В  цьому  світі  лиш  єдине,
Бо  не  буде  вже  повік  
Після  того,  як  вже  сплине
В  ньому  наш  короткий  вік.

Тож  нехай,  мов  квіти  тії,
Протягом  всього  життя
В  серці  світлі,  золотії,
На  увесь  світ  почуття

Буйно,  пишно  розцвітають
Кожну  мить  із  року  в  рік
І  творити  надихають,
Щоб  залишитись  навік

З  ними  і  щоб  залишити
Добрий  слід  на  світі  цім,
Щоби  мали  змогу  жити
І  нащадки  всі  на  нім

В  світлім  щасті,  що  не  має
Жодних  меж,  у  щасті  тім,
Що  незрушено  тримає
Нас,  немов  фундамент  дім,

Доки  серце  в  грудях  б’ється
Й  дихаємо  ми  щомить,
Доки  в  нас  не  розіб’ється,
Мовби  скло,  життя  умить.                                          



Євген  Ковальчук,  09.  04.  2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2025
автор: Євген Ковальчук