***
Я вертався із ночі,
А вона проводжала мене :
То чіпляючи стомлені очі,
Або, знов -- навздогін протягне
Спогад ніжний тих милих побачень,
Де так важко розстатись із тим,
Що вночі було любощів
Статок
І залишилось втомою снів..,
Але ніч не відпустить світанок
Не даруючи "Цьом"
Іще раз --
В тому важному вчора,
Що малість
І загублено нині в розказ,
Бо та ніч проводжає
Додому --
Не дає відпочити ногам
І солодкою втомою, знову --
Повертається в серця бедлам...
____________________________
12.03.2025; Paris (Aurora) ========================
(!!!)
«Бедлам» (англ.) — хаос, безлад, що нагадує божевілля.
------------------
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2025
автор: MAX-SABAREN