ЧОЛОВІЧА ГРА
Давай, кума, заходь.
Ти де.
Іди скоріш ,посидим трішки .
Бо голова уже гуде.
Ой вчора випили ми лишку .
У мене єсть вино торішне.
Побалагуримо по бабські .
Сідай за стіл. Так буде зручно.
Микола ось купив ковбаски.
- А ти , що, знову із планшетом?
-Дивлюсь на всякі тут поради .
Ти знаєш єсть такий знайомства метод.
Можливо чоловіка ми для тебе знайдем.
-Та можна бо одній так тяжко.
Якщо і правда це можливо.
- Чому ж і ні. Ти гарна жінка.
Й це зовсім буде не шкідливо.
Давай дивись ось ця сторінка.
Читай, що хоче красень цей від жінки.
-О ні, по писанині не підходить.
І цей також, і третій "хороводить" .
О!Ось читай. Не хворий зовсім, не жонатий.
Дітей немає, гарна хата .
Любити обіцяє до безтями.
А головне, що поряд нама мами.
-О, цей підійде відкрий фото.
-О Боже, глянь чия це морда .
-Та це ж Микола мій. Такої!!
Це він тут жіночку шукає?
А я то вірю, він святий.
В коханні вірний, тільки мій.
Нічого, він іще узнає
Якою помста в нас буває.
Ото ж ви знайте, жіночки,
Отак ще граються чоловіки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035232
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2025
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук