думала, проміння зірки гаряче
достатньо, щоб моя крига скресла
та вона лише розтопила сльози
тепер я постійно плачу
світло засліплює
думала, отрути буде достатньо,
щоб забрати останній подих
вона лише стисла легені
змусила випльовувати слова
не в змозі поєднати в речення
думала, дім стане гаванню безпеки
це лише чотири стіни, стеля й підлога
відлуння криків в агонії
відбитки пальців, сліди ніг
запахи минулого
думала, смерті буде достатньо,
аби врешті забути про все
здається, я вже мертва,
але скалки досі у серці
зсудомлюють кожен порух
зрештою, я думаю
цей світ і так котиться в прірву
треба менше думати
та ну його все
в ***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2025
автор: follia domata