Хай засяє сонечко у промінні!...
І засвітить біля хати, як ліхтар.
Хай цвіте нам яблуня у цвітінні!...
І народить солодкий плід на узвар.
Сплило життя, як листя за водою
Вже пізня осінь - Золотий Листопад.
Йду крізь сніги повільною ходою
Віє в очі мені вітер - Снігопад.
Дай, милий Боже, дочекатись весну!...
Літо , літечко у вишневім саду.
У надвечір'я стріти зірку ясну
І смакувати грони винограду.
О , дай Боже, чашу життя - допити !...
І намилуватись красою світу.
Стрічати новий день ,і просто жити...
Знайти радість, і втіху поміж квіту.
Від співу пташки божествених пісень
Душа немов сад весни розквітає.
Між хмар голубіє небо - ясен день
І жайвір весні сонети співає .
Голос пташечки немов чистий кришталь
В цю мить стихають грози, дощі зливи.
Ісряться очі ,в душі мина печаль
Всміхається світ, ти ідеш щаслива.
А дні за днями летять у небуття
І ніхто неможе їх зупинити.
О яке прекрасне на землі життя!
Світи сонцем ,щоб в зиму всіх зігріти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2025
автор: Чайківчанка