Скаженіє лютий ворог... І якось неспокійно,
Закидає, мов лИстом. Аж холодно тоді,
Наші воїни сміливі Коли не чую голос твій
Б’ють рашистів із хистом! У ці тривожні дні…
* * * * * *
Чом ти, голубе сивенький, Як у мого миленького
На тину повиснув? Тай весела хата !
Чи наклюкавсь самогону Дружина, як балалайка,
Який в куми «свиснув»? У дворі – гармата !
* * * * * *
Люблю садити, не саджати. «Інвалідів»- світлий шлях!
Квіти лелію коло хати... Пенсії, зарплати…
Ростити в любові – це щастя! А на фронті нема зброї -
Інше відійде, мов трясця... Нічим воювати…
Рука в руці – це здорово!
Мов сонце навкруги,
Коли крокують сміливо
Чотири аж ноги!
В. Ф.–12.01.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035129
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2025
автор: Веселенька Дачниця