Любов моя, явилась ти мені немов сама краса-весна
Немов пекуче сонце душу опалила
І очі твої сповнені любові і тепла
Ця постать, так знайома, мила
Дивився я, й не міг свій погляд відвести'
Слів жодних не потрібно було говорити
Бо тільки я, і тільки ти
Й не треба більшого хотіти
Я дякую тобі, що несподівано прийшла
Немов водою у пустелі напоїла
Прийми у відповідь й мої слова
Щоб музика кохання в серці забриніла!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035101
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2025
автор: Witer