Три роки плачу кожен день,
Хоча я плакала й раніше,
Тепер лякає, навіть тиша
І так поменшало пісень.
Так менше сміху дітвори,
Багато сліз днями й ночами,
І кожна посивіла мама,
Все зводить очі догори.
Бог бачить все, але мовчить
І мовчки слухає молитви,
Гинуть сини на полі битви,
І кожен день, і кожну мить.
А сльози... їм нема кінця,
Ними наповнилося б море,
І " Плине кача" - наше горе,
Чим провинили ми Отця...?
Прости нас, Господи, прости!
Спасти нас можеш і скарати,
Ми згідні землю захищати,
Якщо нас не залишиш Ти.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2025
автор: синяк