[i]Квітом РОЗлуки...[/i]
Бути там, де сяють білі зорі,
Ховати ніч, немов останню мить.
Палати тінню й чути присмак волі...
Бо ми - найперші, ми - німа блакить...
У чарах міста лити шум розмови,
Вдягати іній, змінно-білу тюль,
Чекати щастя: з ним ростуть канони.
Дахи тікають... Ми ж в обіймах куль...
Де кличе небо, там снують просто́ри...
Далекі шати: знов зійшла пітьма.
Ми надто винні: мов навислі дзвони...
А вітер виє, тихо жне моря...
13.02.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034999
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2025
автор: Сара Ґоллард