Коли гріхи обтяжують серця,
Не бійся їх відкрити перед тим,
Хто так, як ти, шукає без кінця
Той шлях, який ще не затьмарив дим.
Молитва є — наче світла злива,
З молитвою доля є щаслива,
Зцілить вона болі та страждання,
Дарує сил взяти покаяння.
Вона летить у небо, як стріла,
Не стримати бурею й вітрами,
Вона зцілить кожну душу з нами,
Дасть крила тим, хто відійшов від зла.
Нехай звучить молитва бажання,
Вона є щит задля існування,
Вона весь світ знає особливо,
Кожну душу їй спасти властиво.
Тож стань на шлях, що не затьмарив дим,
Забудь про страх, про болі без кінця,
Молитва є спасенним чудом тим,
Яка спасе поранені серця.
Мирослав Манюк
07.03.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034985
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2025
автор: Мирослав Манюк