Екскурсія пройшлась поглядом
Оглянувши чуже тіло.
Гід вихваляв свої подвиги.
Які? Вже було зрозуміло.
Показує ніжно указкою
Давно застарілі маршрути.
Прикрившись чужою маскою
Не хоче про все це забути.
Зараз хоче позбавитись
Від роздертого звіром тіла.
Глядачі хотіли б побавитись,
Але статуя ніби присіла.
Збуджені дяді хотіли
Доторкнутись до експонату,
Хоча давно зрозуміли,
Що це за окрему плату.
За напів оголену статую
Давали великі гроші,
А гід з невеликою мапою
Вихваляв її перси хороші.
Звучали питання: «Як вона?»
В відповідь: «Дика кішка».
А дівчина ж то на всіх одна,
Хоч для неї робота- ліжко.
Екскурсія не зупиняючи,
Так ніби на аукціоні,
Кидала грошима, чекаючи,
Хвилини в чужому в полоні.
А гід не змігши пробачити
Зраду цього «експонату»-
На розстріл її! щоб не бачити
Біль і жорстоку втрату.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=103489
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.11.2008
автор: СтЕрФФочКа