На груди квітку глоду
Хто приколов, забула —
Непогамовний голод
На пристрасть, смуток, смерть.
Віолончеллю, скрипом
Дверей і передзвоном
Чарок і шпор, і криком
Вечірніх поїздів,
І пострілом на ловах
І бубонцями трійок —
Гукаєте, гукаєте,
Нелюблені мої!
Та ще є насолода:
Чекаю на того я,
Хто натяк зрозуміє
І вистрілить у глід.
2о24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2025
автор: Под Сукно