Змішують барви ранкові весняні пейзажі.
І набубнявіли бруньки, вкривсь ліс першоцвітом.
Свіжість повітря і сонячне світло підкажуть:
Рання весна заглядає у вікна нагріті.
Промінь легкий йде у гості крізь шибку віконну,
Вічка проталин – у проліски дивній блакиті.
Бризнули фарби… немає для них перепони –
Подихом першим натхненню поета близькі ті.
Визирне сонце з-за хмарної теплої купи,
Сірі пейзажі зеленими зміняться миттю,
Наче всміхнеться життя – так невпевнено, скупо.
Буде ковтками весну цю із пригорщі пити.
Ковдра крижинок у річку стікає сльозами,
Прянощі трав нам доносить вітрисько привітний.
«Ти прокидайся, Романтику…», – ніжно казала
Панночка юна, мішаючи фарби в палітрі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034747
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2025
автор: Білоозерянська Чайка