Україна і Росія
Стаття «з полиці», в натхненні Божому
у 2000 році
Візьмемо в малому масштабі.
І російські, і українські церкви нині не усвідомлюють української душі і її творчості — троїстичної. Це ж більше «по лінії Отця», — Отець може «викинути» некмітливих. Грунту для синтезу над російсько-українськими «видиханнями» ще нема. З’явиться — мені Духом скаже Тройця залишити це — і ніхто не знатиме, де нова глибина, крім посвячених Тройцею.
В Росії «ісконно» з умом тугувато: більше п’янства і підміни збройними нападами.
Україна не приймає упалого життєтворення, продовжує сказане Боготворення — троїстичне і духовне.
Церкви — мабуть не в курсі справи, в церквах — видно страхітливо.
Все вирішить Батько, джерело, Він — корінь Тройці.
Тепер знаю, чому протягом життя не міг знайти істинно розумних людей.
Хто поза Тройцею, в того ум не зцілений з серцем духовним, той надто в пристрастях, має розум хворий — світський, не воцерковлений, ворогуючий з собою і з світом, — ворогуючий з Богом.
Воювання збройне і психічне з іншими, як старе, нині явно не спрацьовує, весь світ залишається пристрасним, безбожним; тепер народи задумаються (якщо задумаються) і затремтять: невже прийдеться полюбити всіх як Христос, прийняти Христа — і пройти Його страшний порятівний шлях??
Росія-Україна — тільки пробний камінь, а вже в ХХI-у столітті буде більше: християнство-магометанство і т. д.
Так що, тримайтесь, народи!
Весь світ здригатиметься як ніколи, це вам не «ігри» зіпсованих дітей у війну (бо темні ледачі нічого кращого й не прагнуть), а перенесення творчості з площини психічної в Об’єм духовного...
Боже, розумні люди нині заховані Тобою.
Скільки щоденних очищень (!) і випробувань робить зі мною й друзями Св. Тройця! Скільки сповідей і причасть в церквах, перш ніж подати Духом небувале Світло Тройці, яке прикрите було Промислом!
Буде, є зі мною — те ж буде з народами християнськими.
Це подається тільки для перетворень Церков і народів (і навіть посвячених єпископів, якщо мають розум і чуття Духа), в кризу СХОДУ і ЗАХОДУ, напередодні нового творення, в неприкриту картину правди — в нове слово нелюдського рівня, яке заставляє чутливих вибранців здригатись: впізнавати страхітливо нову роботу Бога.
Важливість і відповідальність її така, якої і не бувало!
Святі Василій Великий, Григорій Богослов, Іоан Золотоустий мали від Бога троїстичний розум (не інтелект, а ніби о́рган Божественного світу), щоб розбудувати в словах-термінах гордовито-зіпсованих греків основи Тройці-і-творіння: з живих біблійних заповітів-одкровень апостолів-рибалок і, чесно скажемо, одного розвиненого ап. Павла.
Більше оцього нікому Пресвята Тройця не подавала. Самовладні рвачі гордовиті падали...
Зі сторінок східних книг люди запитують своїх наставників — що таке «просві́ти»?
Відповідають ті з роздратуванням, що не їхнього ума і рівня справа, уникають відповіді, відводять на периферію в дрібниці...
«Просві́ти» — це свобода в Святому Духові і одкровення світла Надсвідомості Тройці: забирають зі звичного кола-циклу на набридлому рівні і переводять «на кілька поверхів вище» (глибше) в світло Надсвідомості Божої.
І може бути — «з просвіту в просвіт», якщо воля Божа є на те, і прозорливість і здоров’я є.
От вам і «просвіти»!
Хтось від них по-індуському ухиляється й інших понижує, а хто в просвіти втягне весь світ — і не здригнеться.
А багато нині розгублюються з великої пітьми сект (секта означає частина), церков, цих різних дітей Христових, та куди вони подінуться від Тройці-творіння??
Незнаючий по духу не знає, що Тройця об’єднає ще більші частини — Церкви.
Молю Тройцю-Творця, щоб не було служіння моє таким трудно-марудним, як в
св. Василія Великого із ієрархами, щоб забрав мене в незриму Тройцю-творіння поближче до Наставника...
Чесно скажу: ієрархи такі, які і повинні бути в кризовій ситуації.
Майже близнюки «кінця часів».
Як апостол казав: «Хай в справі проявиться розум». Але ж треба мати розум...
Тобто, Світло Надсвідомості Божої (не інтелект).
26.07.2000 року,
Київ,
Брест-Литовський проспект, 21, — у дворі...
(Це надруковано в книзі моїй "Біля раю" в 2014 році)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034746
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович