Весни зійшло тепло
І будить сон природи,
Б'є рік льодяних скло,
Застиглі рушить води...
Пташиним лопотить крилом
І вітрами весняного потоку
Тріумф життя у небо підняло,
Все вище, вище, геть високо...
Дарма надіялись на сонце,
Було воно завжди і поруч,
Та скрізь морожене віконце
Тиснув зими холодний обруч,
Безрадісні томили душу сни,..
Іще було далеко до весни...
Нарешті вже зійшло тепло
І знову будить сон природи,
Б'є знову рік льодяне скло,
Застиглі рушить води...
*художник Крижицький Констянтин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034734
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2025
автор: Ivan Kushnir-Adeline