(куплет)
Коли країна моя кров'ю плаче ,
здригається кожен день від болю .
На чужині радіє хтось і скаче .
Хизується в соцмережах собою.
То каву п'є на фоні океану ,
то в гори на лижню йде ,
у когось шопінг по плану ,
а в нас війна ,але вона пройде .
Приспів-
А хтось можливо в Україну не повернеться,
отримав громадянство іншої землі.
І вслід подіям навіть не озирнеться ,
невже чужими стали наші кораблі ?
(куплет)
Ось чому прикро нам стає до болю
за тих, хто виїхав під час війни від нас .
Ви там можливо знайшли свою долю,
а ми залишились де життя рахує час.
Не треба хизуватися чужиною ,
бо ми тут , в країні ,попри все .
Бути українцем -це краща зброя,
яка нам мир через підтримку вашу принесе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2025
автор: Виктория Покора