Ще не зійшли всі снігові пласти,
Ще не покрила землю зелень,
Не скоро ще віночки вам плести
І засмагати біля зерен.
Тріщить все дужче дужче лід,
Весна звільняє в річці воду,
Зима втрачає білий слід,
Зникає білизна потроху.
М'яка блакить до себе зве
В яскраво-синє ніжне небо,
Серпанок білих хмар жене,
Вкриває душу теплим пледом.
Дерева тягнуться уверх,
Гілки звертаючи до сонця.
Пробуджується все живе,
Проміння бавиться в віконці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034664
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2025
автор: Сергій Тімченко