Кожен з нас в цьому світі людина,
І ніхто не має права нас судити.
Кожному дана свого життя вершина,
Треба знайти силу її підкорити.
Я не осуджую людей і їх думки,
Я поважаю їх та їхній вибір.
Але краще всім жити без маски,
І не ховатись за часовий вимір.
Життя-театр, а люди-актори,
Може, в цім театрі хтось втрачає сенс буття.
А, згодом, знявши маски й головні убори,
Надалі живе своє просте життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034603
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2025
автор: SimPly Girl***