Душі не притаманних мук…

Усе  тремтить:  -  литаври,  коні,
Моління  нив  і  хлібний  жук,
Яри  прозорих  днів  звичайних
Душі  не  притаманних  мук!
Клевещуть  різне  вряди-годи
Ті  ,  хто  сухих  грибів  життя
На  пам’ять  вивчив  в  час  свободи,
Як  правду-матку  в  відчуттях.
На  п’єдестали  линуть  риби,
На  площі  ринуть  горобці,
Кротів  незаймані  амури,
Хрущі  хрущовок  і  мерці,
Неначе  памороззю  взяті,
Неначе  з  казки  в  паліндром-
Радіють  думкою  багаті
Над  прижиттєвим  таланом…

p/s
https://www.youtube.com/watch?v=OqcYOmNNs5o
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034576
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2025
автор: bloodredthorn