Знову Прощена неділя

                     Духу  Святому
                     із  Пречистою  і  Пренепорочною
                     Дівою  Марією,  Богородицею,
                     привячується  в  любові  


«Неділя  прощена»  стала  поезією
коли  не  знаєш  що
                                             це
                         і  що
                         це  значить
коли  пишеш  і  плачеш
               пишеш  і  плачеш
коли  це  не  переконання
               це  ж  ти  ще  не  знаєш…
               це  ж  ти  і  багато  не  значиш
коли  ж  це  ще  почнеться  війна


сьогодні  я  не  плачу:
Бог  із  Богородицею  в  мені  не  плачуть  
Бог  із  Богородицею  —  вони  ліпше  бачать,  —
                         слід  несподівано  інакше?
Любов  ваша,  Боже  і  Богородице,  —
                                             знов  мені  на  серце  дивиться
і  з  натхнення  —  на  серці  поезія!
                                                         і  на  білих  листках  поезія!
                                         й  зовсім  на  білих
                                   як  прийде  поезія  —
                                                       прИйметься!
Дивляться  на  сонце  листки  зелені
зелені  дивляться  на  Сонце


                                                                     й  на  мене  і
хто  це  заборонить  листю  зеленому?
                         Співи  мирні!
                         і  співи  натхненні
                         бо  це  Бог  із  Богородицею
                         і  це  —  не  від  мене!!


02.03.2025,  Прощена  неділя  перед  Постом,
з  причастям;  прошу
прощення    у    всього…
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці
і  другий  Єрусалим

Ось  ця  поезія  з  2012  року,  
вона  надрукована  в  книзі  «П’ятки  любові  над  Страшним  судом»,  2012:


Неділя  прощена


Хто  є  ти?
де  ти  
ходиш  по  світу?
я  не  трава
не  листя
не  дрова
я  сльоза
це  не  дійна  корова
я  для  тебе
можу  буть  світлом


Не  трава
не  земля
не  рекрути
я  тобі
не  можу  вже  бути
візьми  мене  світлом


Хто  ти  є?
по  тобі  є  просвіти?


Де  ти  є?
у  тобі  теж  гряда  є?
і  в  тобі
цей  дощ  опадає
сонце  спечне  —
й  тебе  більш  здіймає


я  сльоза
я  любов
й  вже  немає
гіацинта  для  світу:


не  трава
не  земля
і  не  скрута
я  для  тебе
не  міг  би  цим  —  бути
прошу  тебе  
світлом...


26.2.2012,  з  причастям
Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович