Було колись, що я тебе кохала,
Було колись, що ти мене любив.
Я – від негод любов оберігала,
Ти – почуття ці першим загасив.
І ось – самотність. Місяць і зима.
І наші розійшлися вже дороги.
Я не сама, повір, я не сама,
Зі мною поряд – всі мої тривоги,
Всі сподівання, всі мої думки,
І усі сльози.
Все моє кохання.
А ти – ось тут: на відстані руки...
Розбіжимося... Зустріч ця – остання.
2001.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2025
автор: Анно Доміні