Спасибі, природо, за ранки та ночі,
За сни загадкові та часто пророчі
І світло яскраве у кожнім віконці
Та віру й надію, що маєм в долоньці.
А потім у серце вкладаєм з любов'ю
І вже посміхнулися ніжно з тобою,
Ось, бачиш, для щастя багато не треба,
Ще затишку в домі та мирного неба.
Створю я з любов'ю улюблену фразу,
Вкладаю у вірші молитву щоразу,
Міцнію від цього, з'являються крила,
А це у житті - найважливіша сила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик