У серцях розкривалася наша чутливість,
В нас розкриваючи істинну силу,
Що із Творцем розмовляти можливість
Усім нам дає без "нальоту" та "пилу"...
"Пил" та "Наліт", що роками збирали
Ми у Душі своїй та свому серці
Та шар за шаром їх ними вкривали,
Тьмяніючи й не відчуваючи Всесвіт...
Але любов та життю щира вдячність
З серця, з Души наших знов почали
Острахи, смуток, тьмяність та лячність
Знімати й скидати - усі їх шари!...
В серці й Душі підіймати чутливість,
Тобто - її вивільнити назовні!
З'являлася чути Творця в них можливість
І з ним розмовляти у миті бездонній...
Щиро, відверто, відкрито, натхненно...
Без будь-яких недомовок, прикрас...
Зростала чутливості сила щоденно
У серці й Душі, в середині нас...
© Сережа Мельник, 28.02.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.02.2025
автор: Сережа Мельник