Ну ось, Метелик, ти й попався

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ducyGL1Z0e0[/youtube]


Продовження  вірша      https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034177
-------------------------------------------------------------------------------------------------
Ну  ось,  Метелик,  ти  й  попався,
Тепер  вже  я  веду  за  носа.
Колись  зі  мною  довго  грався,
Дививсь  на  мене  чомусь  скоса.

Тепер  тобою    я  пограюсь,
З  цих  пір  володарка  твоя.
Розумний  ти?  -  тепер  дізнаюсь,
Моя  загадка  не  проста.

Чогось  я  хочу,  та  не  знаю,
Про  це  я  мріяла  давно.
Якщо  загадку  відгадаєш,
Мені  постукаєш  в  вікно.

Присів,  сумує  мій  Метелик,
Не  будеш,  бачу,  ти  моя.
Чомусь  я  схожий  на  вареник,
А    ти  висока  і  струнка.

Колись  читав  Езопа  байку,
Згадав:  "Лисиця  й  виноград".
Поставлю  я  коханню  крапку:
Для  мене  ростом  замала.
                   Сказав  Метелик  наугад...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034260
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2025
автор: Cнежана