Сонця політ - весна, весна!
Ліс розправляє плечі.
Я у лісі зовсім одна,
Не лякає цей вечір.
Наростає темінь м'яко,
День вже вії опустив,
Наче фарбував хтось лаком
Первозданності листки.
Сосни, ніби піраміди,
Стовбурі качають вись.
Не зали́шилося сліду
Від образ втекли, мов лис.
І земля спокійно дише,
Ось останній промінь згас.
В лісі казка, в лісі тиша.
Засинають липа й в'яз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2025
автор: Рясна Морва