Поклик вічний

Ти  спів  почув  у  тиші  той  легкий,
Такий  чуттєвий  і  до  болю  ніжний
І  закрутився  світ  увесь  земний,
В  якім  краса  душі  -  це  поклик  вічний.

Розносилися  ноти  навкруги,
Неначе  звуки  віри  та  надії,
То  вирували  всі  оті  думки,
Які  плекали  енергійно  мрії.

Бриніли  стоголоссям  знову  й  знов,
Спускалися  до  низу,  затихали...
Можливо  то  співала  так  любов,
А  щедрість  і  краса  -  ох,  як  вражали!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик